Опорний заклад "Омельницький ліцей" виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області

СТАТУТ

опорного закладу

«Омельницька загальноосвітня школа I-III ступенів виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району

Полтавської області»

с.Омельник

2017 р

І. Загальні положення

1.1. Опорний заклад «Омельницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області» – загальноосвітній навчальний заклад I-III ступенів, створений шляхом перетворення з Омельницького ліцею виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області. Форма власності – комунальна.

Юридична адреса загальноосвітнього навчального закладу (далі – опорний заклад): 39713, Полтавська область, Кременчуцький район, с.Омельник, вулиця Центральна, будинок 64.

Повна назва: опорний заклад «Омельницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області».

Опорний заклад «Омельницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області» є юридичною особою, має печатку, штамп, ідентифікаційний номер.

1.2. Засновником опорного закладу є виконавчий комітет Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.

1.3. В опорному закладі навчаються здобувачі освіти Запсільської восьмирічної школи (в зв’язку з реогранізацією даної школи), Демидівського навчально-виховного комплексу (у зв’язку із реорганізацією та подальшим призупиненням функціонування початкової школи), Камишанської восьмирічної школи (у зв’язку із закриттям).

1.4.Опорний заклад «Омельницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області» може мати у своєму складі філії, які не є юридичними особами, і діють на підставі цього Статуту та Положення про філію опорного закладу. Філія виконує функції початкової школи, а також за рішенням засновника може виконувати функції основної школи.

1.5.Метою опорного закладу є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

1.6. Головними завданнями опорного закладу є досягнення цієї мети шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності:

- вільне володіння державною мовою;

- здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

- математична компетентність;

- компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

- інноваційність;

- екологічна компетентність;

- інформаційно-комунікаційна компетентність;

- навчання впродовж життя;

- громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

- культурна компетентність;

- підприємливість та фінансова грамотність;

- інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

1.7. Опорний заклад та філії у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про місцеве самоврядування», іншими законодавчими актами, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами МОН, інших центральних органів виконавчої влади, цим Статутом, рішеннями засновника та власними установчими документами.

1.8. Опорний заклад самостійно приймає рішення і здійснює діяльність у межах своєї компетенції, передбаченої чинним законодавством України та цим Статутом.

1.9. Опорний заклад несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

 безпечні умови освітньої діяльності;

 дотримання державних стандартів освіти;

 дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;

 дотримання фінансової дисципліни.

1.10. У опорному закладі визначена українська мова навчання. Опорний заклад гарантує право отримання освіти державною мовою відповідно до потреб громадян згідно із законодавством України про освіту.

Освітня діяльність опорного закладу та філій провадиться на підставі ліцензії, що видається органом ліцензування відповідно до законодавства. Громадська акредитація закладу освіти здійснюється з метою визнання якості освітньої діяльності закладу освіти та формування його позитивного іміджу і репутації.

1.11. Опорний заклад має право:

 визначати форми, методи й засоби організації освітнього процесу;

 визначати варіативну частину робочого навчального плану;

 в установленому порядку розробляти і впроваджувати експериментальні та індивідуальні робочі навчальні плани;

 спільно з вищими навчальними закладами, науково-дослідними інститутами та центрами проводити науково-дослідницьку, експериментальну, пошукову роботу, що не суперечить законодавству України

 використовувати різні форми морального й матеріального заохочення до учасників освітнього процесу;

 бути власником і розпорядником рухомого й нерухомого майна згідно з законодавством України та власним Статутом;

 отримувати кошти й матеріальні цінності від органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб;

 залишати у своєму розпорядженні й використовувати власні надходження у порядку, визначеному законодавством України;

 розвивати власну соціальну базу: мережу спортивно-оздоровчих, лікувально-профілактичних і культурних підрозділів;

1.12. Мережа класів в опорному закладі формуються згідно з нормативами їх наповнюваності, встановленими законодавством, з урахуванням наявності приміщень, що відповідають санітарно-гігієнічним вимогам для здійснення освітнього процесу, та відповідно до кількості поданих заяв про зарахування до закладу.

1.13. З урахуванням потреб населення та місцевих умов опорний заклад може приймати рішення про створення груп продовженого дня, пришкільного інтернату.

1.14. Опорний заклад приймає рішення про створення класів із поглибленим вивченням предметів, класів (груп) із вечірньою (заочною, дистанційною) формою навчання, спеціальних та інклюзивних класів для навчання дітей з особливими освітніми потребами за погодженням із засновником.

1.15. Поділ класів на групи для вивчення окремих предметів здійснюється згідно з нормативами, встановленими МОН.

1.16. Індивідуальне навчання та навчання шляхом екстернату у опорному закладі організовуються відповідно до положень про індивідуальне навчання та екстернат у системі загальної середньої освіти, затверджених МОН.

1.17. Старша школа – профільна. Профілі навчання в старшій школі визначаються шляхом вивчення і врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів. У 8-9 класах здійснюється допрофільна підготовка з метоюпрофесійної орієнтації учнів і сприяння вибору ними напряму профільного навчання в старшій школі.

1.18. Опорний заклад здійснює регулярне безоплатне перевезення учнів та педагогічних працівників із сільських населених пунктів, що знаходяться на території обслуговування опорного закладу та за межами пішохідної доступності, до місця навчання, роботи й додому шкільним автобусом за Державною цільовою програмою «Шкільний автобус» за рахунок коштів місцевого бюджету та інших джерел фінансування, не заборонених чинним законодавством.

1.19. Опорний заклад, його філія мають штатний розпис, що встановлюється на підставі Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів, що затверджені МОН.

1.20. Медичне обслуговування учнів здійснюється штатним медичним працівником (за наявності в штатному розписі опорного закладу) або медичним закладом, із яким укладена відповідна угода.

1.21. Відносини опорного закладу з юридичними й фізичними особами визначаються угодами, що укладені між ними.

ІІ. Організація освітнього процесу

2.1. Опорний заклад планує свою роботу самостійно, відповідно до перспективного та річного плану. У плані відображаються найважливіші питання роботи опорного закладу, визначаються перспективи його розвитку. План роботи затверджується педагогічною радою опорного закладу.

2.2. Основним документом, що регулює освітній процес, є робочий навчальний план, що складається на основі типових навчальних планів, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини державних стандартів освіти й урахуванням профілів навчання.

Робочий навчальний план опорного закладу та його філій розробляється керівництвом опорного закладу на основі типових навчальних планів закладів загальної середньої освіти, затверджених Міністерством освіти і науки України, з урахуванням особливостей контингенту учнів, їх потребу у здобутті загальної середньої освіти, наявного освітнього рівня, погоджується педагогічною радою опорного закладу й затверджується відділом освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Омельницької сільської ради.

Індивідуалізація та диференціація навчання забезпечуються шляхом реалізації інваріантної та варіативної частини навчального плану.

Розклад уроків (щоденний, тижневий) та режим роботи (щоденний, річний) додаються до робочого навчального плану у формі додатків і затверджується директором опорного закладу.

2.3. Опорний заклад та філії працюють за навчальними програмами, підручниками, навчальними посібниками, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, і забезпечує виконання навчально- виховних завдань на кожному ступені навчання відповідно до вікових особливостей та природних здібностей дітей.

2.4. Опорний заклад здійснює освітній процес за інституційною (денна, дистанційна) та індивідуальною (екстернатна, педагогічний патронаж) формою навчання.

2.5. Опорний заклад забезпечує відповідність рівня загальної середньої освіти Державним стандартам освіти, єдність навчання і виховання.

2.6. Місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування закріплюють за опорним закладом відповідну територію обслуговування й до початку навчального року беруть на облік учнів, які мають його відвідувати.

2.7. Зарахування учнів до опорного закладу та його філій здійснюється відповідно до законодавства та оформлюється наказом директора опорного закладу.

2.8. Директор опорного закладу зобов’язаний вжити заходів для ознайомлення дітей та їхніх батьків або осіб, які їх замінюють, із порядком зарахування до закладу, його статутом, правилами внутрішнього розпорядку та іншими документами, що регламентують організацію освітнього процесу.

2.9.Зарахування учнів до опорного закладу здійснюється, як правило, до початку навчального року за наказом директора.

Для зарахування учня до опорного закладу батьки або особи, які їх замінюють, подають заяву, копію свідоцтва про народження дитини, медичну довідку встановленого зразка, особову справу (крім дітей, які вступають до першого класу), при вступі до III ступеня – документ про відповідний рівень освіти.

До першого класу зараховуються, як правило, діти шести років. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової та базової середньої освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником.

Особливості здобуття такими особами повної загальної середньої освіти визначаються спеціальним законом.

2.10. Переведення учнів опорного закладу до наступного класу здійснюється у порядку, встановленому Міністерством освіти і науки України.

У разі вибуття учня з населеного пункту, батьки або особи, які їх замінюють, подають до опорного закладу заяву із зазначенням причини вибуття.

У разі переходу учня до іншого навчального закладу для здобуття загальної середньої освіти в межах населеного пункту, батьки або особи, які їх замінюють, подають до опорного закладу заяву із зазначенням причини переходу та довідку, що підтверджує факт зарахування дитини до іншого навчального закладу.

2.11. Іноземні громадяни та особи без громадянства зараховуються до опорного закладу чи філій відповідно до законодавства та міжнародних договорів.

2.12. Опорний заклад та філії можуть надавати платні послуги згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України відповідно до порядку надання платних послуг, затвердженого Міністерством освіти і науки України.

Для учнів 1-4 класів за бажанням їхніх батьків або осіб, які їх замінюють, за наявності належної навчально-матеріальної бази, педагогічних працівників, обслуговуючого персоналу можуть створюватися групи продовженого дня.

Зарахування до груп продовженого дня й відрахування дітей із них здійснюється за наказом директора опорного закладу на підставі заяви батьків (чи осіб, які їх замінюють).

2.13. Учні опорного закладу із поглибленим вивченням окремих предметів, які мають за підсумками річного оцінювання початковий рівень досягнень у навчанні хоча б з одного профільного предмета, за рішенням педагогічної ради та відповідно до наказу директора опорного закладу можуть бути відраховані із зазначених вище закладів.

2.14. Опорний заклад та його філії обирають форми, засоби й методи навчання та виховання відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та свого Статуту з урахуванням специфіки закладу, профілю та інших особливостей організації освітнього процесу.

2.15. Структура навчального року, а також тижневе навантаження учнів встановлюються опорним закладом у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом.

Навчальні заняття розпочинаються 1 вересня, в День знань, і закінчуються не пізніше 1 липня наступного року.

2.16. Навчальні заняття розпочинаються лише за наявності акта, що підтверджує підготовку приміщення школи для роботи в новому навчальному році.

2.17. Відволікання учнів від навчальних занять на інші види діяльності забороняється (крім випадків, передбачених законодавством України).

2.18. За погодженням із відділом освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Омельницької сільської ради з урахуванням місцевих умов, специфіки та профілю опорного закладу запроваджується графік канікул. Тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менш як 30 календарних днів.

2.19. Тривалість уроків у опорному закладі та його філіях становить: у перших класах – 35 хвилин, у других-четвертих класах – 40 хвилин, у п’ятих- дванадцятих – 45 хвилин. Зміна тривалості уроків допускається за погодженням із відповідними органами управління освітою та територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби.

2.20. Для учнів 5-9-х класів допускається проведення двох уроків поспіль з одного предмета під час лабораторних і контрольних робіт, написання творів, а також уроків трудового навчання. У 10-11-х (12-х) класах допускається проведення двох уроків поспіль з одного предмета інваріантної та варіативної частини навчального плану і профільних предметів.

2.21. Опорний заклад може обрати інші, крім уроку, форми організації освітнього процесу.

2.22. Тривалість перерв між уроками встановлюється з урахуванням потреби в організації активного відпочинку й харчування учнів, але не менш як 10 хвилин, тривалість великої перерви після першого та другого уроку – 15 хвилин, після п'ятого уроку – 20 хвилин.

2.23. Розклад уроків опорного закладу, його філій складається відповідно до робочого навчального плану закладу з дотриманням педагогічних та санітарно-гігієнічних вимог і затверджується директором опорного закладу.

2.24. Залучення учнів до видів діяльності, не передбачених навчальною програмою та робочим навчальним планом закладу, дозволяється лише за їхньої згоди та згоди батьків або осіб, які їх замінюють.

2.25. Зміст, обсяг і характер домашніх завдань визначаються вчителем відповідно до педагогічних і санітарно-гігієнічних вимог з урахуванням вимог навчальних програм та індивідуальних особливостей учнів.

2.26. Домашні завдання учням 1-х класів не задаються.

2.27.Тижневий режим роботи опорного закладу та його філій затверджується в розкладі навчальних занять.

Крім різних форм обов’язкових навчальних занять, у опорному закладі проводяться індивідуальні, групові, факультативні та інші позакласні заняття й заходи, передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їхніх творчих здібностей, нахилів і обдарувань.

2.28. Облік навчальних досягнень учнів протягом навчального року здійснюється в класних журналах, інструкції про ведення яких затверджуються Міністерством освіти і науки України. Результати навчальної діяльності за рік заносяться до особових справ учнів.

2.29. Визначення рівня досягнень учнів у навчанні здійснюється відповідно до діючих критеріїв оцінювання досягнень учнів у навчанні, визначених Міністерством освіти і науки України.

У першому класі дається словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів. За рішенням педагогічної ради опорного закладу може надаватися словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів другого класу.

У наступних класах оцінювання здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців).

У документі про освіту (табелі успішності, свідоцтві, атестаті) відображаються досягнення учнів у навчанні за семестри, навчальний рік та державну підсумкову атестацію.

2.30. Результати семестрового, річного, підсумкового оцінювання доводяться до відома учнів класним керівником (головою атестаційної комісії).

2.31. Порядок переведення і випуск учнів визначається Інструкцією про переведення та випуск учнів навчальних закладів системи загальної середньої освіти всіх типів та форм власності, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України.

2.32. Навчання у випускних (4-х, 9-х і 11-х (12-х) класах закладу завершується державною підсумковою атестацією. Зміст, форма й порядок державної підсумкової атестації визначаються Міністерством освіти і науки України.

В окремих випадках учні за станом здоров’я або з інших поважних причин можуть бути звільнені від державної підсумкової атестації в порядку, що встановлюється Міністерством освіти і науки України та Міністерством охорони здоров’я.

Контроль відповідності освітнього рівня учнів, які закінчили певний ступінь навчання, вимогам Державного стандарту загальної середньої освіти здійснюється шляхом їх державної підсумкової атестації. Порядок проведення державної підсумкової атестації визначається Положенням про державну підсумкову атестацію учнів у системі загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України

2.33. Учні початкової школи, які протягом одного року навчання не засвоїли програмового матеріалу, за поданням педагогічної ради та згодою батьків (чи осіб, які їх замінюють) направляються для обстеження фахівцями інклюзивного ресурсного центру (ІРЦ). За висновками ІРЦ такі учні можуть продовжувати навчання в спеціальних школах (школах-інтернатах) та класах або навчатися за індивідуальними навчальними планами й програмами за згодою батьків ( чи осіб, які їх замінюють).

2.34. Учні початкової школи, які через поважні причини (хвороба, інші обставини) за результатами річного оцінювання не засвоїли скоригованої до індивідуальних здібностей навчальної програми, можуть бути, як виняток, залишені для повторного навчання в тому самому класі за рішенням педагогічної ради та за згодою батьків ( чи осіб, які їх замінюють).

2.35. Учням, які закінчили певний ступінь опорного закладу чи його філії, видається відповідний документ про освіту:

 по закінченні початкової школи – табель успішності;

 по закінченні основної школи – свідоцтво про базову загальну середню освіту;

 по закінченні закладу – атестат про повну загальну середню освіту.

2.36. Випускникам 9-х, 11-х (12-х) класів, які не атестовані хоча б з одного предмета, видається табель успішності.

Учні, які не отримали документа про освіту, можуть продовжити навчання екстерном.

2.37. За успіхи в навчанні для учнів встановлюються певні форми морального й матеріального заохочення:

- за відмінні успіхи в навчанні учні 2-8-х, 10-х (11-х) класів можуть бути нагороджені похвальним листом «За високі досягнення в навчанні»;

- випускники III ступеня – похвальною грамотою «За особливі досягнення у вивченні окремих предметів», медалями: золотою «За високі досягнення у навчанні» або срібною «За досягнення в навчанні»;

- за відмінні успіхи в навчанні випускникам опорного закладу та його філій II ступеня видається свідоцтво про базову загальну середню освіту з відзнакою. Порядок нагородження учнів за відмінні успіхи в навчанні встановлюється Міністерством освіти і науки України.

2.38. При організації навчання та виховання учнів школа керується Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження стандарту базової і повної загальної освіти» (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 07 серпня 2013 року № 538).

Державний стандарт впроваджується в частині базової загальної середньої освіти з 1 вересня 2013 р., а в частині повної загальної середньої освіти - з 1 вересня 2018 року.

2.39.Відповідно до нормативних документів Міністерства освіти і науки України, на базі школи створюються умови для профільного навчання учнів старшої школи.

Школа визначає профіль навчання з урахуванням інтересів та можливостей учнів, перспектив здобуття подальшої освіти і професійних перспектив учнівської молоді; кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів школи; соціокультурної і виробничої інфраструктури району, регіону, бажань батьків.

Школа може організовувати навчання за універсальним профілем без виокремлення профільного(них) предмета(тів). У такому випадку кількість базових предметів визначається Типовими навчальними планами.

У навчальних закладах, які працюють за універсальним профілем навчання, окремі учні (учень) може обрати інший профіль навчання, у тому числі в іншому навчальному закладі.

У сільській місцевості, за відсутності учнів для формування класу, профільне навчання може реалізовуватися за індивідуальними планами і програмами з метою задоволення індивідуальних запитів учнів, у тому числі за дистанційною формою навчання чи у формі екстернату.

Учні школи можуть зараховуватись у міжшкільні профільні класи (групи) в опорній школі освітнього округу (за наявності фінансових можливостей та згоди батьків).

На міжшкільному рівні розподіл профілів може здійснюватися між школами, які вибрали тільки один профіль (однопрофільна школа). При цьому, водночас, можуть створюватися міжшкільні профільні групи, які вивчають інший(ші) предмет(ти) за програмами профільного рівня.

ІІІ. Учасники освітнього процесу

3.1. Учасниками освітнього процесу є:

- здобувачі освіти;

- педагогічні працівники;

- батьки (особи, які їх заміняють) здобувачів освіти;

- фізичні особи, які провадять освітню діяльність;

- інші особи, передбачені спеціальними законами та залучені до освітнього процесу у порядку, що встановлюється закладом освіти.

3.2. Статус, права та обов’язки учасників освітнього процесу визначаються Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», іншими актами законодавства, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, цим Статутом, правилами внутрішнього розпорядку закладу.

3.3. Права й обов’язки учнів, педагогічних та інших працівників визначаються чинним законодавством та цим Статутом.

3.4. Здобувачі освіти мають право на:

 якісні освітні послуги;

 справедливе та об’єктивне оцінювання результатів навчання;

 відзначення успіхів у своїй діяльності;

 захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти;

 доступність і безоплатність повної загальної середньої освіти;

 вибір певного навчального закладу, форми навчання, профільного напряму, факультативів, спецкурсів, позакласних занять;

 безпечні й нешкідливі умови навчання та праці;

 користування навчально-виробничою, науковою, матеріально- технічною, культурно-спортивною, корекційно-відновлювальною та лікувально-оздоровчою базами опорного закладу;

 участь у різних видах навчальної, науково-практичної діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах тощо;

 отримання додаткових, у тому числі платних, навчальних послуг;

 участь у роботі органів громадського самоврядування опорного закладу;

 участь у роботі добровільних самодіяльних об’єднань, творчих студій, клубів, гуртків, груп за інтересами тощо;

 повагу до людської гідності, вільне вираження поглядів, переконань;

 захист від будь-яких форм експлуатації, психічного й фізичного насильства, від дій педагогічних та інших працівників, які порушують їхні права, принижують честь і гідність.

3.5. Здобувачі освіти зобов’язані:

 оволодівати знаннями, вміннями, практичними навичками в обсязі, не меншому, ніж визначено Державним стандартом загальної середньої освіти;

 підвищувати свій загальний культурний рівень;

 брати участь у пошуковій та науковій діяльності, передбаченій навчальними програмами та навчальним планом опорного закладу, Статутом;

 дотримуватися вимог законодавства, моральних, етичних норм, поважати честь і гідність інших учнів та працівників закладу;

 виконувати вимоги педагогічних та інших працівників опорного закладу відповідно до статуту та правил внутрішнього розпорядку опорного закладу та його філій;

 брати участь у різних видах трудової діяльності;

 дбайливо ставитися до державного, громадського й особистого майна, майна інших учасників освітнього процесу;

 дотримуватися вимог Статуту, правил внутрішнього розпорядку опорного закладу та його філій;

 дотримуватися правил особистої гігієни.

3.6. Здобувачі освіти опорного закладу залучаються за їхньою згодою та згодою батьків або осіб, які їх замінюють, до самообслуговування, різних видів суспільно корисної праці відповідно до Статуту й правил внутрішнього розпорядку з урахуванням віку, статі, фізичних можливостей.

3.7. За невиконання учасниками освітнього процесу своїх обов’язків, порушення Статуту, правил внутрішнього розпорядку на них можуть бути накладені стягнення відповідно до закону.

3.8. Педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дає змогу виконувати професійні обов’язки в опорному закладі системи загальної середньої освіти.

3.9. До педагогічної діяльності в опорному закладі та філіях не допускаються особи, яким вона заборонена за медичними показаннями, за вироком суду. Перелік медичних протипоказань щодо провадження педагогічної діяльності встановлюється законодавством.

3.10. Призначення на посаду, звільнення з посади педагогічних та інших працівників опорного закладу, інші трудові відносини регулюються законодавством про працю, Законом України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та іншими законодавчими актами.

Обсяг педагогічного навантаження педагогічних працівників, які забезпечують освітній процес у опорному закладі, визначається відповідно до законодавства директором опорного закладу й затверджується відділом освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Омельницької сільської ради.

Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається лише в разі зміни кількості годин для вивчення окремих предметів, що передбачається робочим навчальним планом, або за письмовою згодою педагогічного працівника з дотриманням вимог законодавства про працю.

3.11. Директор опорного закладу призначає класних керівників опорного закладу, завідувачів навчальних кабінетів, майстерень, навчально-дослідних ділянок, права та обов’язки яких визначаються нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України, правилами внутрішнього розпорядку опорного закладу.

3.12. Не допускається відволікання педагогічних працівників від виконання професійних обов’язків, крім випадків, передбачених законодавством.

3.13. Залучення педагогічних працівників до участі у видах робіт, не передбачених робочим навчальним планом, навчальними програмами та іншими документами, що регламентують діяльність опорного закладу та його філій, здійснюється лише за їхньої згоди.

3.14.Педагогічні працівники опорного закладу та його філій підлягають атестації відповідно до порядку, встановленого Міністерством освіти і науки України.

За результатами атестації педагогічних працівників визначається їх відповідність займаній посаді, присвоюється кваліфікаційна категорія (спеціаліст, спеціаліст другої, першої, вищої категорії) та може бути присвоєно педагогічне звання «старший учитель», «учитель (вихователь)-методист»,

«педагог-організатор–методист» та інші.

3.15. Педагогічні працівники мають право:

- на захист професійної честі і гідності;

 самостійно обирати форми, методи, способи навчальної роботи, не шкідливі для здоров’я учнів;

 брати участь у роботі методичних об’єднань, нарад, зборів опорного закладу та інших органів самоврядування опорного закладу, в заходах, пов’язаних з організацією навчально-виховної роботи;

 обирати форми та здійснювати підвищення своєї кваліфікації;

 навчатись у вищих навчальних закладах і закладах системи підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

 проходити атестацію для здобуття відповідної кваліфікаційної категорії та отримувати її в разі успішного проходження атестації;

 проводити в установленому порядку науково-дослідницьку, експериментальну, пошукову роботу;

 вносити керівництву опорного закладу й органам управління освітою пропозиції щодо поліпшення навчально-виховної роботи;

 на соціальне й матеріальне забезпечення відповідно до законодавства;

 об’єднуватися у професійні спілки та бути членами інших об’єднань громадян, діяльність яких не заборонена законодавством;

 порушувати питання захисту прав, професійної та людської честі й гідності.

3.16. Педагогічні працівники зобов’язані:

 забезпечувати належний рівень викладання навчальних дисциплін відповідно до навчальних програм із дотриманням вимог Державного стандарту загальної середньої освіти;

 контролювати рівень навчальних досягнень учнів;

 нести відповідальність за відповідність оцінювання навчальних досягнень учнів критеріям оцінювання, затвердженим Міністерством освіти і науки України;

 доводити результати навчальних досягнень учнів до відома дітей, батьків, осіб, що їх замінюють, керівника опорного закладу;

 сприяти розвитку інтересів, нахилів та здібностей дітей, а також збереженню їхнього здоров’я;

 виховувати повагу до державної символіки, принципів загальнолюдської моралі;

 дотримуватися Статуту опорного закладу, правил внутрішнього розпорядку, умов трудового договору (контракту);

 брати участь у роботі педагогічної ради;

 виховувати в учнів шанобливе ставлення до батьків, жінок, старших за віком осіб; повагу до народних традицій та звичаїв, духовних і культурних надбань народу;

 готувати учнів до самостійного життя з дотриманням принципів взаєморозуміння, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;

 дотримуватися педагогічної етики, моралі, поважати особисту гідність учнів та їхніх батьків;

 постійно підвищувати свій професійний рівень, педагогічну майстерність, рівень загальної та політичної культури;

 виконувати накази й розпорядження керівника опорного закладу, органів управління освітою;

 вести відповідну документацію.

3.17. До педагогічні працівників, які систематично порушують Статут, Положення, правила внутрішнього розпорядку опорного закладу, не виконують посадових обов’язків, умов колективного договору (контракту) може бути застосований один із видів дисциплінарного стягнення. Педагогічні працівники, які за результатами атестації не відповідають займаній посаді, звільняються з роботи відповідно до чинного законодавства.

3.18. Права й обов'язки інших працівників та допоміжного персоналу регулюються трудовим законодавством, Статутом та правилами внутрішнього розпорядку опорного закладу.

3.19. Батьки учнів та особи, які їх замінюють, мають право:

 захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти;

 звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти;

 обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти;

 брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти, зокрема обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу освіти;

 завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у закладі освіти та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь у них дитини;

 брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану;

 отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності.

3.20. Батьки здобувачів освіти зобов’язані:

- виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;

- сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;

- поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;

- дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;

- формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;

- настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;

- формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституціїта законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;

- виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України;

- дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності).

3.22. Представники громадськості мають право:

 обирати й бути обраними до органів громадського самоврядування в опорному закладі;

 керувати учнівськими об’єднаннями за інтересами й гуртками, секціями;

 сприяти покращенню матеріально-технічної бази, фінансового забезпечення опорного закладу;

 проводити консультації для педагогічних працівників;

 брати участь в організації освітнього процесу.

3.23. Представники громадськості зобов’язані: дотримуватися Статуту опорного закладу, виконувати накази та розпорядження директора опорного закладу, рішення органів громадського самоврядування, захищати учнів від усіляких форм фізичного та психічного насильства, пропагувати здоровий спосіб життя, шкідливість уживання алкоголю, наркотиків, тютюну тощо.

IV. Управління опорним закладом та його філіями

4.1. Управління опорною школою та її філіями в межах повноважень, визначених законами та установчими документами , здійснюють:

- засновник;

- керівник закладу освіти;

- колегіальний орган управління закладу освіти (педагогічна рада)

- колегіальний орган громадського самоврядування (Рада школи)

Безпосереднє керівництво опорним закладом здійснює його директор. Директором опорного закладу може бути громадянин України, який має вищу освіту ступеня не нижче магістра, стаж педагогічної роботи не менш як три роки, а також організаторські здібності.

Директор опорного закладу призначається на посаду та звільняється з посади згідно із чинним законодавством.

Керівництво філіями опорного закладу здійснює завідувач філією, який призначається згідно із чинним законодавством.

Добір, призначення на посаду та звільнення з посади заступників директорів , педагогічних працівників та обслуговуючого персоналу здійснює директор школи згідно із чинним законодавством.

4.2. Директор опорного закладу:

 здійснює керівництво педагогічним колективом опорного закладу та його філій, забезпечує раціональний добір і розстановку кадрів, створює необхідні умови для підвищення фахового й кваліфікаційного рівня працівників;

 організовує освітній процес;

 забезпечує контроль за виконанням навчальних планів і програм, якістю знань, умінь та навичок учнів;

 відповідає за дотримання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, за якість і ефективність роботи педагогічного колективу;

 створює необхідні умови для участі учнів у позакласній та позашкільній роботі, проведення виховної роботи;

 забезпечує дотримання вимог щодо охорони дитинства, санітарно- гігієнічних та протипожежних норм, вимог безпеки життєдіяльності;

 розпоряджається в установленому порядку майном та коштами опорного закладу та його філіями;

 підтримує ініціативи щодо вдосконалення системи навчання та виховання, заохочення творчих пошуків, дослідно-експериментальної роботи педагогів;

 сприяє залученню діячів науки, культури, членів творчих спілок, працівників підприємств, установ, організацій до освітнього процесу, керівництва учнівськими об’єднаннями за інтересами;

 забезпечує реалізацію права учнів на захист від будь-яких форм фізичного або психічного насильства;

 вживає заходів до запобігання вживанню учнями алкоголю, наркотиків;

 контролює організацію харчування й медичного обслуговування учнів;

 видає в межах своєї компетенції накази та розпорядження й контролює їх виконання;

 щороку звітує про свою роботу на загальних зборах (конференціях) колективу.

4.3. Директор опорного закладу є головою педагогічної ради – постійно діючого колегіального органу управління опорним закладом.

4.4. Засідання педагогічної ради проводяться в міру потреби, але не менш як чотири рази на рік.

4.5. Педагогічна рада розглядає питання:

 удосконалення освітнього процессу та його методичного забезпечення;

 планування та режиму роботи закладу;

 формування варіативної складової робочого навчального плану;

 переведення учнів (вихованців) до наступного класу та їх випуску, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за успіхи в навчанні;

 підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження в освітній процес досягнень науки й передового педагогічного досвіду;

 участі в інноваційній та експериментальній діяльності закладу, співпраці з вищими навчальними закладами та науковими установами;

 морального та матеріального заохочення учнів (вихованців) та працівників закладу;

 морального заохочення батьків та осіб, що їх замінюють, і громадських діячів, які беруть участь в організації освітнього процесу;

 притягнення до дисциплінарної відповідальності учнів, працівників навчального закладу за невиконання ними своїх обов’язків;

Педагогічна рада розглядає також інші питання, пов’язані з діяльністю закладу.

4.6. Органом громадського самоврядування опорного закладу є загальні збори (конференція) його колективу, що скликаються не менш як один раз на рік.

Порядок скликання, повноваження, чисельність, склад загальних зборів (конференції) колективу визначаються Статутом опорного закладу й колективним договором.

Загальні збори (конференція) заслуховують звіт директора про здійснення керівництва закладом, розглядають питання освітньої, методичної, економічної та фінансово-господарської діяльності опорного закладу.

Делегати загальних зборів (конференції) з правом вирішального голосу обираються від таких категорій:

 працівників опорного закладу – зборами трудового колективу;

 працівників філій опорного закладу - зборами трудового колективу;

 учнів опорного закладу другого-третього ступеня – класними зборами;

 батьків, представників громадськості – класними батьківськими зборами.

Кожна категорія обирає однакову кількість делегатів.

Термін повноважень представників становить один рік.

Загальні збори (конференція) правочинні, якщо в їхній роботі бере участь не менше половини делегатів кожної з трьох категорій.

Рішення приймається простою більшістю голосів присутніх делегатів.

Право скликати збори (конференцію) мають голова ради опорного закладу, учасники зборів (делегати конференції), якщо за це висловилось не менше третини від їхньої загальної кількості, директор опорного закладу, засновник.

Загальні збори (конференція):

 обирають раду опорного закладу, її голову, встановлюють термін їхніх повноважень;

 заслуховують звіт директора й голови ради опорного закладу;

 розглядають питання освітньої, методичної та фінансово- господарської діяльності опорного закладу;

 затверджують основні напрями вдосконалення освітнього процесу, розглядають інші найважливіші напрями діяльності опорного закладу;

 приймають рішення про стимулювання праці керівників та інших педагогічних працівників.

4.7. У період між загальними зборами (конференцією) діє рада опорного закладу.

4.7.1. Метою діяльності ради є:

 сприяння демократизації та гуманізації освітнього процесу;

 об’єднання зусиль педагогічного й учнівського колективів, батьків, громадськості щодо розвитку опорного закладу та вдосконалення освітнього процесу;

 формування позитивного іміджу та демократичного стилю управління опорним закладом та його філіями;

 розширення колегіальних форм управління опорним закладом;

 підвищення ролі громадськості у вирішенні питань, пов’язаних із організацією освітнього процесу.

4.7.2. Основними завданнями ради є:

 підвищення ефективності освітнього процесу у взаємодії з сім’єю, громадськістю, державними та приватними інституціями;

 визначення стратегічних завдань, пріоритетних напрямів розвитку опорного закладу та сприяння організаційно-педагогічному забезпеченню освітнього процесу;

 формування навичок здорового способу життя;

 створення належного педагогічного клімату в опорному закладі та його філіях;

 сприяння духовному, фізичному розвитку учнів (вихованців) та набуттю ними соціального досвіду;

 підтримка громадських ініціатив щодо вдосконалення навчання та виховання учнів, творчих пошуків і дослідницько-експериментальної роботи педагогів;

 сприяння організації дозвілля та оздоровлення учнів (вихованців);

 підтримка громадських ініціатив щодо створення належних умов удосконалення процесу навчання та виховання учнів;

 ініціювання дій, що сприяли б неухильному виконанню положень чинного законодавства щодо обов’язковості загальної середньої освіти;

 стимулювання морального та матеріального заохочення учнів, сприяння пошуку, підтримки обдарованих дітей;

 зміцнення партнерських зв’язків між родинами учнів та опорним закладом із метою забезпечення єдності освітнього процесу.

4.7.3. До ради обираються пропорційно представники від педагогічного колективу, учнів (вихованців) II-III ступенів навчання, батьків і громадськості. Представництво в раді й загальна її чисельність визначаються загальними зборами (конференцією) закладу загальної середньої освіти.

Рішення про дострокове припинення роботи члена ради з будь-яких причин приймається виключно загальними зборами (конференцією).

На чергових виборах склад ради оновлюється не менше ніж на третину.

4.7.4. Рада опорного закладу діє на засадах:

 пріоритету прав людини, гармонійного поєднання інтересів особи, суспільства, держави;

 дотримання вимог законодавства України;

 колегіальності ухвалення рішень;

 добровільності й рівноправності членства;

 гласності.

Рада працює за планом, що затверджується загальними зборами (конференцією).

Кількість засідань визначається їхньою доцільністю, але має бути не меншою за чотири рази на навчальний рік.

Засідання ради може скликатися її головою або з ініціативи директора опорного закладу, власника (засновника), а також членами ради.

Рішення ради приймається простою більшістю голосів за наявності на засіданні не менше двох третин її членів.

У разі рівної кількості голосів вирішальним є голос голови ради.

Рішення ради, що не суперечать чинному законодавству та Статуту опорного закладу, доводяться за 7-ий денний термін до відома педагогічного колективу, учнів (вихованців), батьків, або осіб, які їх замінюють, та громадськості.

У разі незгоди адміністрації опорного закладу з рішенням ради, створюється узгоджувальна комісія, яка розглядає спірне питання.

До складу комісії входять представники органів громадського самоврядування, адміністрації, профспілкового комітету опорного закладу.

4.7.5. Очолює раду опорного закладу голова, який обирається із складу ради.

Голова ради може бути членом педагогічної ради.

Головою ради не можуть бути директор та його заступники.

Для вирішення поточних питань рада може створювати постійні або тимчасові комісії з окремих напрямів роботи. Склад комісій і зміст їхньої роботи визначаються радою.

Члени ради мають право виносити на розгляд усі питання, що стосуються діяльності опорного закладу, пов’язаної з організацією освітнього процесу, проведенням оздоровчих та культурно-масових заходів.

4.7.6. Рада опорного закладу:

 організовує виконання рішень загальних зборів (конференцій);

 вносить пропозиції щодо зміни типу, статусу, профільності навчання, вивчення іноземних мов та мов національних меншин;

 спільно з адміністрацією розглядає і затверджує план роботи опорного закладу та здійснює контроль його виконання;

 разом з адміністрацією здійснює контроль за виконанням Статуту опорного закладу;

 затверджує режим роботи опорного закладу;

 сприяє формуванню мережі класів опорного закладу, обґрунтовуючи її доцільність в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування;

 приймає рішення спільно з педагогічною радою про представлення до нагородження випускників опорного закладу золотою медаллю «За високі досягнення в навчанні» або срібною медаллю «За досягнення в навчанні» та нагородження учнів похвальними листами «За високі досягнення у навчанні» та похвальними грамотами «За особливі досягнення у вивченні окремих предметів»;

 разом із педагогічною радою визначає доцільність вибору навчальних предметів варіативної частини робочих навчальних планів, враховуючи можливості, потреби учнів (вихованців), а також тенденції розвитку регіону, суспільства і держави;

 погоджує робочий навчальний план на кожний навчальний рік;

 заслуховує звіт голови ради, інформацію директора та його заступників з питань освітньої та фінансово-господарської діяльності;

 бере участь у засіданнях атестаційної комісії з метою обговорення питань про присвоєння кваліфікаційних категорій учителям;

 виносить на розгляд педагогічної ради пропозиції щодо поліпшення організації позакласної та позашкільної роботи з учнями;

 виступає ініціатором проведення доброчинних акцій;

 вносить на розгляд педагогічної ради та відповідного органу управління освітою пропозиції щодо морального й матеріального заохочення учасників освітнього процесу;

 ініціює розгляд кадрових питань та бере участь у їх вирішенні;

 сприяє створенню та діяльності центрів дозвілля, а також залучає громадськість, батьків (осіб, які їх замінюють) до участі в керівництві гуртками, іншими видами позакласної та позашкільної роботи, до проведення оздоровчих та культурно-масових заходів з учнями;

 розподіляє та контролює кошти фонду загального обов’язкового навчання, приймає рішення про надання матеріальної допомоги учням;

 розглядає питання родинного виховання;

 за згодою батьків або осіб, які їх замінюють, бере участь в обстеженні житлово-побутових умов учнів, які перебувають у несприятливих соціально-економічних умовах;

 сприяє педагогічній освіті батьків;

 сприяє поповненню бібліотечного фонду та передплаті періодичних видань;

 розглядає питання здобуття обов’язкової загальної середньої освіти учнями;

 організовує громадський контроль за харчуванням і медичним обслуговуванням учнів;

 розглядає звернення учасників освітнього процесу з питань роботи опорного закладу;

 вносить пропозиції щодо морального й матеріального заохочення учасників освітнього процесу;

 може створювати постійні або тимчасові комісії з окремих напрямів роботи.

Склад комісій та зміст їхньої роботи визначаються радою.

4.9. За рішенням загальних зборів (конференції), при опорному закладі може бути створена й діяти піклувальна рада, класні батьківські комітети та загальношкільний батьківський комітет.

4.10. Метою діяльності піклувальної ради є забезпечення доступності загальної середньої освіти для всіх громадян, задоволення освітніх потреб особи, залучення широкої громадськості до вирішення проблем навчання й виховання.

4.11. Піклувальна рада формується з представників місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, окремих громадян, у тому числі іноземних.

Члени піклувальної ради обираються на загальних зборах (конференції) опорного закладу шляхом голосування простою більшістю голосів.

Члени піклувальної ради працюють на громадських засадах.

У випадку, коли хтось із членів піклувальної ради вибуває, на загальних зборах (конференції) на його місце обирається інша особа.

Піклувальна рада вживає заходів до зміцнення матеріально-технічної та навчально-методичної бази, залучення додаткових джерел фінансування закладу, поліпшення умов для організації освітнього процесу,

стимулювання творчої праці педагогічних працівників.

4.11.1. Основними завданнями піклувальної ради є:

 сприяння виконанню законодавства України щодо обов’язковості повної загальної середньої освіти;

 співпраця з органами виконавчої влади, організаціями, підприємствами, установами, навчальними закладами, окремими громадянами, спрямована на поліпшення умов навчання й виховання учнів у опорному закладі;

 зміцнення навчально-виробничої, наукової, матеріально-технічної, культурно-спортивної, корекційно-відновлювальної та лікувально-оздоровчої баз опорного закладу та його філій;

 організація змістовного дозвілля та оздоровлення учнів, педагогічних працівників;

 вироблення рекомендацій щодо раціонального використання фонду загальнообов’язкового навчання;

 запобігання дитячій бездоглядності;

 сприяння працевлаштуванню випускників опорного закладу;

 стимулювання творчої праці педагогічних працівників та учнів;

 всебічне зміцнення зв’язків між родинами учнів та опорним закладом.

4.11.2. Не допускається втручання членів піклувальної ради в освітній процес (відвідування уроків тощо) без згоди директора опорного закладу.

4.11.3. Піклувальна рада діє на засадах:

 пріоритету прав людини, гармонійного поєднання інтересів особи, суспільства, держави;

 дотримання вимог законодавства України;

 самоврядування;

 колегіальності ухвалення рішень;

 добровільності й рівноправності членства;

 гласності.

Робота піклувальної ради планується довільно. Кількість засідань визначається їхньою доцільністю, але, як правило, не менш ніж чотири рази на рік.

Позачергові засідання піклувальної ради можуть проводитись також на вимогу третини й більше її членів.

Засідання піклувальної ради є правомірним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів.

Рішення піклувальної ради приймається простою більшістю голосів.

Піклувальна рада інформує про свою діяльність у доступній формі на зборах, у засобах масової інформації, через спеціальні стенди тощо.

Рішення піклувальної ради в 7-денний термін доводяться до відома колективу опорного закладу, батьків, громадськості. Їх виконання організовується членами піклувальної ради.

4.11.4. Очолює піклувальну раду голова, який обирається шляхом голосування на її засіданні з числа членів піклувальної ради.

Із числа членів піклувальної ради також обираються заступник та секретар. Голова піклувальної ради:

 скликає засідання піклувальної ради й координує її роботу;

 готує та проводить засідання, затверджує рішення піклувальної ради;

 визначає функції заступника, секретаря та інших членів;

 представляє піклувальну раду в установах, підприємствах та організаціях із питань, віднесених до її повноважень.

Голова піклувальної ради має право делегувати свої повноваження членам піклувальної ради.

4.11.5. Піклувальна рада має право:

 вносити на розгляд органів виконавчої влади, керівника загальноосвітнього опорного закладу, загальних зборів (конференції) пропозиції щодо зміцнення матеріально-технічної, навчально-виробничої, наукової, культурно-спортивної, корекційно-відновлювальної та лікувально- оздоровчої бази опорного закладу;

 залучати додаткові джерела фінансування опорного закладу;

 вживати заходів для зміцнення матеріально-технічної та навчально- методичної бази опорного закладу;

 стимулювати творчу працю педагогічних працівників, учнів (вихованців);

 брати участь у розгляді звернень громадян з питань, що стосуються роботи опорного закладу, з метою сприяння їхньому вирішенню у встановленому порядку;

 створювати комісії, ініціативні групи, до складу яких входять представники громадськості, педагогічного колективу, батьки учнів або особи, які їх замінюють, представники учнівського самоврядування.

4.12. В опорному закладі можуть створюватись учнівські та вчительські громадські організації, що діють відповідно до чинного законодавства України.

V. Матеріально-технічна база

5.1. Матеріально-технічна база опорного закладу, його філій включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено в балансі опорного закладу.

Опорний заклад повинен бути забезпечений належним чином обладнаними спортивними об’єктами, кабінетами фізики, хімії, біології, географії та іншими, лабораторіями, навчальними майстернями, комп’ютерним і мультимедійним обладнанням, швидкісним доступом до Інтернету.

5.2. Майно опорного закладу належить йому на правах власності, повного господарського відання або оперативного управління, відповідно до чинного законодавства, рішення про заснування й Статуту опорного закладу та укладених ним угод.

5.3. Опорний заклад, відповідно до чинного законодавства, користується землею, іншими природними ресурсами й несе відповідальність за дотримання вимог та норм з їх охорони.

5.4. Вилучення основних фондів, оборотних коштів та іншого майна опорного закладу проводиться лише у випадках, передбачених чинним законодавством. Збитки, завдані опорному закладу внаслідок порушення його майнових прав іншими юридичними та фізичними особами, відшкодовуються відповідно до чинного законодавства.

5.5. База опорного закладу для забезпечення освітнього процесу складається із навчальних кабінетів, спортивного, читального, актового залів, бібліотеки, архіву, медичного кабінету, 2 комп’ютерних кабінетів, кабінету психолога та соціального педагога тощо.

5.6. Опорний заклад має земельні ділянки, де розташовані спортивні та ігрові майданчики, зона відпочинку, господарські будівлі тощо.

VІ. Фінансово-господарська діяльність

6.1. Фінансово-господарська діяльність опорного закладу здійснюється на основі його кошторису.

6.2. Джерелами формування кошторису опорного закладу є:

 кошти засновника(ів);

 кошти державного бюджету, бюджетів органів місцевого самоврядування;

 кошти фізичних, юридичних осіб;

 кошти, отримані за надання платних послуг;

 доходи від здавання в оренду приміщень, споруд, обладнання;

 благодійні внески юридичних і фізичних осіб.

6.3. У опорному закладі може створюватися фонд загального обов’язкового навчання, який формується з урахуванням матеріально- побутових потреб учнів за рахунок коштів засновників та бюджету в розмірі не менше трьох відсотків витрат на його поточне утримання, а також за рахунок коштів, залучених з інших джерел.

Кошти фонду загального обов’язкового навчання зберігаються на рахунку цього опорного закладу в установі банку й витрачаються відповідно до кошторису, що затверджується директором опорного закладу.

Облік і використання коштів фонду загального обов’язкового навчання здійснюються цим опорним закладом згідно з наказом директора, що видається на підставі рішення ради опорного закладу, відповідно до порядку, передбаченого чинним законодавством.

Контроль правильного використання коштів фонду загального обов’язкового навчання здійснюють органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, органи управління освітою.

6.4. Опорний заклад має право на придбання та оренду необхідного обладнання та інші матеріальні ресурси, користуватися послугами будь-якого

підприємства, установи, організації або фізичної особи, фінансувати за рахунок власних надходжень заходи, що сприяють поліпшенню соціально-побутових умов колективу.

6.5. Порядок діловодства й бухгалтерського обліку в опорному закладі та його філіях визначається законодавством та нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України й інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади. Бухгалтерський облік може здійснювати самостійно або через централізовану бухгалтерію.

6.6. Звітність про діяльність опорного закладу встановлюється відповідно до законодавства.

VІІ. Міжнародне співробітництво

7.1. За наявності належної матеріально-технічної та соціально-культурної бази, власних надходжень опорний заклад має право проводити міжнародний учнівський та педагогічний обмін у рамках освітніх програм, проектів, встановлювати відповідно до законодавства прямі зв’язки з міжнародними організаціями та освітніми асоціаціями.

7.2. Опорний заклад має право укладати угоди про співробітництво з навчальними закладами, науковими установами, підприємствами, організаціями, громадськими об’єднаннями інших країн відповідно до чинного законодавства.

VІІІ. Контроль діяльності опорного закладу

8.1. Державний контроль діяльності опорного закладу здійснюється з метою забезпечення реалізації єдиної державної політики в сфері загальної середньої освіти.

8.2. Державний контроль здійснюють Міністерство освіти і науки України, Державна інспекція навчальних закладів, відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Омельницької сїльської ради.

8.3. Основною формою державного контролю діяльності опорного закладу єліцензування, що проводиться не рідше одного разу на десять років у порядку, встановленому Міністерством освіти і науки України.

8.4. У період між ліцензуванням проводяться перевірки (інспектування) закладу з питань, пов’язаних із його навчально-виховною діяльністю. Зміст, види й періодичність цих перевірок визначаються залежно від стану навчально- виховної роботи, але не частіше 1-2 разів на рік. Перевірки з питань, не пов’язаних із навчально-виховною діяльністю закладу, проводяться його засновником (власником) відповідно до законодавства.

ІХ. Реорганізація або ліквідація опорного закладу

9.1. Рішення, про реорганізацію або ліквідацію опорного закладу приймає засновник.

Реорганізація опорного закладу відбувається шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення.

Ліквідація проводиться ліквідаційною комісією, призначеною засновником, а у випадках ліквідації за рішенням господарського суду – ліквідаційною комісією, призначеною цим органом.

Від часу призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління опорним закладом.

9.2. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно опорного закладу, виявляє його дебіторів і кредиторів і розраховується з ними, складає ліквідаційний баланс і представляє його засновникові.

9.3. У випадку реорганізації, права та зобов’язання опорного закладу переходять до правонаступників або визначених навчальних закладів, відповідно до чинного законодавства.

Сільський голова

Омельницької сільської ради О. І. Шереметьєва